ПОДІЇ

У КНУ імені Тараса Шевченка провели презентацію «Німецько-української юридичної бази даних». Захід було організовано 02 листопада 2018 року, співорганізаторами події виступили Науковий центр німецького права КНУ імені Тараса Шевченка, Громадська організація «Українсько-німецький правознавчий діалог» і німецькі організації-партнери Університету. Розробка програмного продукту стала можливою завдяки проведенню Українсько-німецького року мов 2017/2018.

ДЕТАЛЬНІШЕ >>>


Суми 2018. СумДПУ

Всеукраїнська науково-практична конференція «Інновації в освіті та педагогічна майстерність учителя-словесника»

25 жовтня 2018 року Український мовно-інформаційний фонд в особі Максима Надутенка та Маргарити Надутенко взяв активну участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції «Інновації в освіті та педагогічна майстерність учителя-словесника». Науково-практичний формат конференції дозволив презентувати наукові надбання Українського мовно-інформаційного фонду для застосування у практичній роботі вчителя-словесника в умовах нової української школи.

Висловлюємо щиру подяку організаторам та учасникам конференції! Ми отримали величезне задоволення від спілкування з колегами з різних регіонів України.

ДЕТАЛЬНІШЕ >>>


Співпраця Загально-
українського центру словникарства та кафедри української мови Сумського державного педагогічного університету

12-13 вересня з нагоди Свята словника працівники Навчально-методичного кабінету української мови і літератури Сумського державного педагогічного університету імені       А. С. Макаренка під керівництвом проф. Олени Семеног спільно із Загальноукраїнським центром словникарства Українського мовно-інформаційного фонду НАН України підготували книжкову виставку, на якій представлено різнопланові словники: Великий тлумачний словник української мови, Фразеологічний словник української мови, Етимологічний словник української мови, Орфоепічний словник української мови, Словник лінгвістичних термінів та багато ін.

Детальніше >>>


ПРОДУКЦІЯ

Українсько-російсько-англійський словник для фізиків

Українсько-російсько-англійський словник для фізиків UKRAINIAN- RUSSIAN- ENGLISH DICTIONARY FOR PHYSICISTS

Запропонований словник поряд із термінами та термінологічними словосполученнями з різних галузей фізики та споріднених дисциплін містить загальнонаукову лексику та дискурсивні конструкції, широко вживані в наукових текстах.
Словник призначено для наукових співробітників, перекладачів науково-технічної літератури, а також студентів, аспірантів та викладачів фізичних та інших природничих і технічних факультетів університетів.

Детальніше >>>


Вийшов восьмий том Словника української  мови

Вийшов восьмий том Словника української  мови

Словник української мови в 20 томах охоплює загальновживану лексику сучасної української літературної мови, поширені терміни, діалектизми, усталені словосполучення. Джерела, використані в словнику, відображають лексику текстів художньої літератури, починаючи з кінця XVIII століття до наших днів, Біблії, народної творчості, публіцистики, науково-популярних і наукових праць, мови засобів масової інформації та ін.

Восьмий том Словника (Л - МІШУРНИЙ) містить 9115 словникових статей.


Представлено унікальний шестимовний металургійний словник

Словник металургійних термінів (українсько-грузинсько-російсько-англійсько-німецько-французький

18 травня 2017 року в Київському будинку вчених НАН України відбулися презентація двотомного видання «Українсько-грузинсько-російсько-англійсько-німецько-французький словник металургійних термінів» і науковий семінар «Міжнародний «Українсько-грузинсько-російсько-англійсько-німецько-французький словник металургійних термінів» – співпраця без кордонів»

Словник металургійних термінів: У 2 т.: Українсько-грузинсько-російсько-англійсько-німецько-французький / Гол. наук. ред. Б.Є. Патон ; гол. ред. Г.В. Кашакашвілі ; НАН України, РАН, НАН Грузії, РАПН, Грузинський технічний ун-т. – 1 електрон. опт. диск
(DVD-ROM) – К. : Фенікс, 2014 −

......................................

Розроблено (спільно з Інститутом електрозварювання ім. Є. О. Патона НАН України) й видано на лазерних дисках накладом 1000 примірників перший електронний тлумачний «Українсько-російсько-англійський термінологічний словник-довідник «Зварювання» із розширеними семантичними та ілюстративними функціями.

ДЕТАЛЬНІШЕ >>>

НАШІ ПОДІЇ

Практика студентів Київського інституту бізнесу та технологій

У травні 2017 року на базі Українського мовно-інформаційного фонду НАН України проходила практика студентів Київського інституту бізнесу та технологій під керівництвом кандидата технічних наук Максима Надутенка та кандидата економічних наук Олександра Ставицького. Студенти застосували здобуті знання на практиці та отримали неоціненний досвід для подальшої роботи.

ДЕТАЛЬНІШЕ >>>

ДОКУМЕНТИ

Концепція державної цільової національно-культурної науково-технічної програми розвитку національної словникової бази України на 2008 - 2015 роки 

СВЯТО УКРАЇНСЬКОГО СЛОВНИКА

13 вересня 2018 року в м. Києві об 11 годині ранку на Львівській площі біля Спеціалізованої книгарні «Словники України» розпочалося Свято українського словника.

Свято українського словника – громадський захід, який традиційно проводиться з ініціативи учених-мовознавців Національної академії наук України щорічно, починаючи з 2006 року.

Свято українського словника академік Широков

Головні організатори Свята – Український мовно-інформаційний фонд Національної академії наук України (директор академік НАН України В. А. Широков) та Спеціалізована книгарня «Словники України» (директор С. Ф. Панченко). У проведенні Свята українського словника традиційно беруть участь Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України (академік НАН України М. Г. Жулинський) Інститут мовознавства
ім. О. О. Потебні, Наукова рада НАН України з проблем «Інформація. Мова. Інтелект», Національний центр «Мала академія наук», представники Комітету Верховної Ради України з питань науки і техніки, Відділу мовної політики Управління з питань мовної політики та літератури Міністерства культури України, Всеукраїнського товариства «Знання».

Основним завданням Свята є популяризація національного словникового надбання в його розмаїтті, висвітлення історії українського словникарства і пропагування Національної словникової бази України та сучасних лінгвістичних технологій створення словників нового покоління.

Цього року Свято українського словника пов’язано із настановами, що випливають з Указу Президента України від 31.05.2018 р. № 156/2018 «Про невідкладні заходи щодо зміцнення державного статусу української мови та сприяння створенню єдиного культурного простору України». Тому до участі в ньому залучилися навчальні заклади України – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, Національний університет «Львівська політехніка», Донецький національний університет імені Василя Стуса, Університет сучасних знань, Сумський державний педагогічний університет та інші). Біля Спеціалізованого магазину «Словники України» була розгорнута виставка досягнень національної лексикографії – близько ста  видань академічних словників, як традиційних так і електронних.

Учасники Свята з ентузіазмом зустріли вітальні слова від Голови Верховної Ради України Андрія Парубія, заступника міністра освіти і науки України Максима Стріхи та від Міністерства культури України.Особливу увагу присутніх привернув виступ великого друга України професора Гурама Кашакашвілі (Грузія) – головного редактора унікального шестимовного Словника металургійних термінів (спільний грузинсько-український проект).

Свято українського словника супроводжувалося виступом Національного Президентського оркестру України та вокально-інструментального ансамблю «Тріо Поліщуків» (солістка – незрівнянна Юлія Поліщук). У програмі Свята українського словника активну участь взяли студенти Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого Дмитро Гирявець, Вероніка Мішаєва, Гліб Михайличенко, Карина Сухорукова, які під проводом Заслуженого діяча мистецтв України доцента Л. А. Підлісної майстерно виконали поетичні та музичні твори на слова В. Стуса, В. Симоненка, Л. Костенко.

У другій половині дня у великому залі Будинку вчених НАН України при повному аншлазі відбувся концерт майстрів мистецтв, присвячений Святу українського словника. Художню ідею концерту опрацювала академік Академії російської словесності, лауреат Міжнародних премій професор Ніна Андрос-Королюк. Режисер концерту – Заслужений діяч мистецтв України, народний артист України, лауреат Міжнародних премій професор Володимир Лукашев. Організатори Свята висловлюють щиру подяку Ніні Андрос-Королюк та Володимиру Лукашеву та захоплення їхнім високим мистецьким професіоналізмом. Концерт, який вела Заслужений діяч мистецтв України Світлана Корецька, розпочався виступом юних піаністів – дітей співробітників Українського мовно-інформаційного фонду Івана Сантіні та Єви Єрошенко, які натхненно виконали твори композиторів світової та української класики. Публіка з великим ентузіазмом та оваціями зустріла всесвітньо відомого українського співака – соліста Національної опери України імені Тараса Шевченка, народного артиста України Тараса Штонду та висхідну зірку Національної опери лауреата Міжнародних конкурсів Ксенію Бахрутдінову, які виконали соло і дуетом вокальні класичні твори. Тарас Штонда, крім того, виконав два романси з циклу Володимира Широкова «Мій Срібний вік». Заслужені аплодисменти своїм оригінальним мистецтвом степу отримав артист Національної філармонії України, лауреат Міжнародних конкурсів Володимир Шпудейко. З фрагментами Концерту для фортепіано з оркестром «Еверест» виступив автор – молодий талановитий композитор  і піаніст Максим Петренко. Концерт продовжив дипломант Міжнародного музичного фестивалю “Гріг-фест” Камерний оркестр Київського будинку вчених НАН України (художній керівник і диригент Дмитро Болдін). Завершив концерт блискучий виступ Муніципальної академічної чоловічої хорової капели ім. Л. М. Ревуцького під проводом головного диригента – Заслуженого діяча мистецтв України, професора Володимира Курача, який виконав два хори на слова Григорія Сковороди з циклу «Сад Божественних пісень» (музика Володимира Широкова) та українські народні пісні.

Українська громадськість із задоволенням відзначає, що Свято українського словника насправді стало подією в нашому культурному житті і поступово перетворюється на всеукраїнський науково-культурний феномен. Приємно також відзначити, що Національна академія наук України у переддень свого славетного 100-річного ювілею не лише демонструє найвищі зразки у галузі фундаментальної лексикографії, але й стає взірцем загальнокультурного розвою та консолідації українського суспільства.

СВЯТО УКРАЇНСЬКОГО СЛОВНИКА

СВЯТО УКРАЇНСЬКОГО СЛОВНИКА

13 вересня 2018 року в м. Києві об 11 годині ранку на Львівській площі біля Спеціалізованої книгарні «Словники України» розпочалося Свято українського словника. Свято українського словника – громадський захід, який традиційно проводиться з ініціативи учених-мовознавців Національної академії наук України щорічно, починаючи з 2006 року.

Детальніше >>

КНИЖКОВА ПОЛИЦЯ

книга Широкова Язык Информация Система

В основу книги покладено інформаційний підхід до опису мовної феноменології.

В.А.Широков застосовує теоретико-інформаційні та лінгвістичні ідеї видатного російського математика А. М. Колмогорова для розробки власної концепції наукового опису природної мови. Логіка досліджень привела автора до своєрідного синтезу природничонаукових, гуманітарних та технологічних уявлень про природу мови.

Ним сформульовано універсальний феноменологічний принцип – лексикографічний ефект в інформаційних системах, що висвітлює механізм породження з континууму дискретних комплексів стійких семіотично та семантично визначених сутностей, котрі, комбінуючись, породжують усі феноменальні прояви досліджуваних галузей явищ. Інформаційно-феноменологічний підхід приводить автора до уточнення поняття системи, розробці теорії лексикографічних систем та теорії семантичних станів, що дозволяє здійснити глибокий лінгвістичний опис колосального масиву мовних фактів. Розвиток цих уявлень у сучасному цивілізаційно-еволюційному контексті стимулює прогрес у галузі квантової лінгвістики, що перебуває зараз у царині наукових прогнозів.

Книга є доступною для завантаження >>


 

Вихід друком Лексикона польської та української активної фразеології є надзвичайно важливим явищем у сучасній славістиці. Лексикон є першою працею в історії польської та української лексикографії, яка репрезентує семантичні відповідності польських і українських фразеологічних одиниць. Такі мовні одиниці серед інших типів словосполучень вирізняються своєю складною семантикою, дуже орієнтованою на національну мовну картину світу. Перевагою Лексикона є те, що до його реєстру ввійшли найпоширеніші в сучасній мові фразеологізми, а також фразеологічні інновації, які до цього часу не були зафіксовані в польських та українських фразеологічних словниках.

Детальніше >>>

Нормативна база

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №156/2018

 

Про невідкладні заходи щодо зміцнення державного статусу української мови та сприяння створенню єдиного культурного простору України

Указом передбачено затвердження цільової програми на 2018-2028 рр., спрямованої на забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя, створення єдиного культурного простору України та збереження цілісності культури.
Також йдеться про створення умов для забезпечення реалізації громадянами права на одержання інформації українською мовою, в тому числі через друковані засоби масової інформації, рекламу тощо.
http://www.president.gov.ua/documents/1562018-24258

ЛІНГВІСТИЧНИ ПОДІЇ

Термінологія і термінографія в Україні 2017


“ТЕРМІНОЛОГІЯ І ТЕРМІНОГРАФІЯ В УКРАЇНІ”

4–5 жовтня 2017 року в м. Хмельницькому в приміщенні Хмельницького національного університету відбувся розширений пленум Наукової ради “Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності” на тему “Термінологія і термінографія в Україні”.

Детальніше >>>


 

Термінологія і термінографія в Україні

21 вересня 2017 року на Львівській площі відбувся громадський щорічний захід Свято українського словника. Організатори: Український мовно-інформаційний фонд Національної академії наук України, Загальноукраїнський центр словникарства, Словникова комісія Міністерства освіти і науки України, Національний центр «Мала академія наук», ТОВ «Знання» України та книгарня «Словники України».

#Словники_України #UA_Dictionaries !


12 вересня 2017 року о 15.00 відбулося урочисте відкриття першого та єдиного в Україні Загальноукраїнського центру словникарства

На відкритті було представлено напрямки діяльності центру та основну продукцію Українського мовно-інформаційного фонду НАН України. Запрошуємо науковців, викладачів, студентів, вчителів, учнів шкіл для висловлення пропозицій та встановлення співпраці з Загальноукраїнським центром словникарства.

Детальніше >>>

організаційна структура

Директор - академік НАН України Широков Володимир Анатолійович

Заступник директора - кандидат філологічних наук, профeсор  Чумак Володимир Васильович

Вчений секретар - кандидат філологічних наук Заїка Наталія Михайлівна

ДЕТАЛЬНІШЕ >>>

СТАТТІ

Іспанські дзеркала української мовної та позамовної дійсності

М. О. Вакуленко

Є чимало подібного в Україні та Іспанії. Іспанці охоче відзначають, що наші країни порівнянні за територією, за населенням, навіть за корупційними схемами, які в недавньому минулому використовували чиновники для обкрадання населення обох країн.

Іспанія дуже неоднорідна за етнічним складом населення і його соціальним станом, і ця неоднорідність поширюється і на мови. У країні функціонують 5 мов: іспанська (кастельянська), галісійська, баскська, або евскера (euskera), каталанська, валенсійська. І шанобливе ставлення іспанців до кожної з цих мов помітне неозброєним оком

ДЕТАЛЬНІШЕ >>>

НАУКОВЕ ЖИТТЯ

Інтерв'ю президента Національної академії наук України академіка НАН України Бориса Євгеновича Патона

Джерело: газета "Голос України", №11 (6265), 22 січня 2016 року


Останнім часом багато говорять про неефективність
української науки. Скептикам порадимо порівняти
отримані результати з обсягами фінансування дослідницьких
установ. За цим показником наша наука —
одна з найефективніших у світі.

Детальніше >>>