ПРОДУКЦІЯ

Розроблено (спільно з Інститутом електрозварювання ім. Є. О. Патона НАН України) й видано на лазерних дисках накладом 1000 примірників перший електронний тлумачний «Українсько-російсько-англійський термінологічний словник-довідник «Зварювання» із розширеними семантичними та ілюстративними функціями.

ДЕТАЛЬНІШЕ >>>

НАШІ ПОДІЇ

Практика студентів Київського інституту бізнесу та технологій

У травні 2017 року на базі Українського мовно-інформаційного фонду НАН України проходила практика студентів Київського інституту бізнесу та технологій під керівництвом кандидата технічних наук Максима Надутенка та кандидата економічних наук Олександра Ставицького. Студенти застосували здобуті знання на практиці та отримали неоціненний досвід для подальшої роботи.

ДЕТАЛЬНІШЕ >>>

З 1 червня українська - офіційна мова у Сербії

З першого червня 2006 року українська мова стане офіційною у Сербії та Чорногорії. Таке рішення власті у Белграді прийняли підписавши європейську Хартію про захист регіональних мов та мов національних меншин.
 

Згідно з умовами хартії, десять місцевих мов у Сербії та Чорногорії отримають гарантії збереження.

Українська мова вперше за кордоном отримає статус офіційної. До того у Сербії майже ціле століття балканські русини-українці користувалися русинською говіркою української мови.

Українська мова вперше за кордоном отримає статус офіційної. Кілька національних меншин Сербії, чиї мови отримали статус офіційних, матимуть право на використання рідної мови у особистих документах, себто паспортах. У місцевому самоврядуванні, місцевих радах та у судових процесах українці також зможуть використовувати рідну мову.

Схваливши європейську Хартію про захист регіональних мов та мов національних меншин, Сербія зобов”язалася забезпечити десяти меншинам, серед яких і українська, право на освіту та ЗМІ.

Голова Національної ради українців Сербії та Чорногорії Василь Небесний вважає, що українська діаспора у Сербії може використати європейську Хартію про регіональні мови для відновлення вжитку української мови, якою навіть сам пан Небесний дуже погано володіє й тому для Бі-Бі-Сі він говорив сербською:

„Для українців у Сербії важливо отримати Кафедру української мови у Новому Саді, щоб діаспора в майбутньому отримала вчителів та викладачів української мови”, - сказав голова української Нацради.

Секретар Національної ради українців Сербії та Чорногорії - Мирослав Хочак вважає, що українська мова у Сербії стала офіційною завдяки активності української громади, яка після схвалення Сербією нового закону про національні меншини, п”ять років тому, створила окрему українську Національну раду.

До того українці в Сербії організовували громадське життя разом з русинами.

Сербія є єдиною країною у світі, яка визнала офіційними мовами українську та русинську говірку. У північній сербській провінції Воєводині вже майже дев”яносто років офіційно використовується русинська говірка, себто мова воєводинських русинів.

Парадоксальні явища, які часом трапляються у процесі євроінтеграції, позначилися й на українській діаспорі у Сербії. Лише у Сербії українці чи русини-українці мають дві офіційні мови - українську та русинську, хоча в українському мовознавстві русинська не вважається окремою мовою. Одні кажуть, що застосування європейської Хартії у Сербії сприяло розколу серед української діаспори на русинів та українців.

Інші, знову ж таки, вважають, що в умовах, де русини та українці розвиваються як окремі нац-меншини, існує більше шансів для відродження літературної української мови. За словами звичайних людей, головна вигода від розколу, для обох українських громад є відкриття нових робочих місць".


  

НОВИНИ КУЛЬТУРИ

БЛАГОДІЙНИЙ ВЕЧІР РОМАНСУ

 

4 липня 2017 року о 18:00, у приміщенні Будинку вчених НАН України відбувся благодійний вечір романсу. Твори виконував соліст Національної опери імені Тараса Шевченка та Національної філармонії України, лауреат премії імені Бориса Гмирі

АНДРІЙ МАСЛАКОВ


.....................................................................................
Доторкнутися до безмежного світу Григорія Сковороди


Знову маю нагоду нагадати нашим читачам про унікальний клуб «Співуча родина», який діє при Київському міському будинку вчителя вже 22 роки, об’єднує інтелектуалів та творчих людей музично-пісенної та літературної галузей культури. Його лідери та активісти–альтруїсти-волонтери – знаходять способи забезпечити його діяльність (щомісячні зустрічі) безкоштовно. А важливість тем, рівень та кількість учасників сцени перевершує часто рівень ринкових заходів. У «Співучій родині» дуже часто можна зустріти ексклюзив та творчі сюрпризи.

УВАГА! ПЕРЕДПЛАТА НА ДОДРУКУВАННЯ ВИДАНЬ

Шановні відвідувачі сайту Українського мовно-інформаційного фонду НАН України!

У зв’язку із великою кількістю звернень до Українського мовно-інформаційного фонду НАН України щодо придбання його словникової продукції повідомляємо, що Фонд започатковує передплату на додрукування наступних видань:

інформація за телефоном 044 525-86-75

організаційна структура

Директор - академік НАН України Широков Володимир Анатолійович

Заступник директора - кандидат філологічних наук, профeсор  Чумак Володимир Васильович

Вчений секретар - кандидат філологічних наук Заїка Наталія Михайлівна

ДЕТАЛЬНІШЕ >>>

СТАТТІ

Іспанські дзеркала української мовної та позамовної дійсності

М. О. Вакуленко

Є чимало подібного в Україні та Іспанії. Іспанці охоче відзначають, що наші країни порівнянні за територією, за населенням, навіть за корупційними схемами, які в недавньому минулому використовували чиновники для обкрадання населення обох країн.

Іспанія дуже неоднорідна за етнічним складом населення і його соціальним станом, і ця неоднорідність поширюється і на мови. У країні функціонують 5 мов: іспанська (кастельянська), галісійська, баскська, або евскера (euskera), каталанська, валенсійська. І шанобливе ставлення іспанців до кожної з цих мов помітне неозброєним оком

ДЕТАЛЬНІШЕ >>>

НАУКОВЕ ЖИТТЯ

Інтерв'ю президента Національної академії наук України академіка НАН України Бориса Євгеновича Патона

Джерело: газета "Голос України", №11 (6265), 22 січня 2016 року


Останнім часом багато говорять про неефективність
української науки. Скептикам порадимо порівняти
отримані результати з обсягами фінансування дослідницьких
установ. За цим показником наша наука —
одна з найефективніших у світі.

Детальніше >>>